Поцілунок був не останній: повість – Бурлака О. – АКАДЕМІЯ (105293)

“Льоля росла в благополучному світі, де були розкішна квартира, яскраві сімейні подорожі,_x000D_
брендовий одяг, дружний клас, ульотні тусовки._x000D_
А одного дня з усім цим довелося розпрощатися_x000D_
й потрапити в зовсім іншу реальність._x000D_
Її батька заарештували,_x000D_
і тепер вона й мама живуть_x000D_
з бабусею й дідусем у їхній пошарпаній квартирі._x000D_
Обірвалися контакти з ліцейними друзями,_x000D_
і навіть найкраща подруга віддаляється._x000D_
Дуже складно в новій школі._x000D_
Учителі наче не знають і не здогадуються,_x000D_
як тут нестерпно._x000D_
Льоля, яка не здатна терпіти знущання_x000D_
жорстоких розбишак, починає «воювати» з ними,_x000D_
нариваючись на гіркі неприємності._x000D_
Єдина відрада — втеча на дах десятиповерхівки._x000D_
Цю схованку під небом показав їй Стас — однокласник,_x000D_
який тусується в тій хамовитій компанії._x000D_
Льоля дізнається, що до проблем у її сім’ї_x000D_
причетний його батько, і розуміє:_x000D_
треба забути про Стаса.”