Птахи завжди повертаються – Сайко О. – АКАДЕМІЯ (105307)

“Одного дня Олена несподівано прокинулася_x000D_
в палаті із заґратованими вікнами._x000D_
Опинилася у світі, де межа між справжнім_x000D_
і вигаданим тремка й непевна._x000D_
То був світ божевільні._x000D_
Тут зустріла Магдалену, яка береже цноту_x000D_
для голлівудської зірки Кіану Рівза. Заглибленого_x000D_
в обчислення математика. Співчутливого кухаря Тиню._x000D_
Пані Михайлину, яка всіх повчає._x000D_
Посланницю з іншої планети Ольгу._x000D_
Усі вони — безпосередні й щирі._x000D_
По той бік лікарняної брами — холодний світ_x000D_
«розумних». Відчужена від неї мама._x000D_
Пропахлий алкоголем вітчим, який ніколи_x000D_
не стане татом. Сварки в домі._x000D_
Байдужі однокласники._x000D_
І вона — тиха, непомітна, замкнута._x000D_
Там, утікаючи від гнітючої самотності, мріяла_x000D_
й вигадувала неймовірні історії. Її вабив загадковий_x000D_
продавець солодощів, який годував тістечками птахів._x000D_
Дуже дивно мовчав. І дивно розмовляв._x000D_
Поволі фрагментами до неї повертається пам’ять._x000D_
Нарешті лікарняна брама й високий мур,_x000D_
з-за якого визирали верхівки ясенів,_x000D_
залишаються за спиною._x000D_
Та у світі «розумних»_x000D_
ніхто її не чекає…”