Ще не в курсі, але…: проза – Гулей М. – АКАДЕМІЯ (105296)

“Ну й розберися з цим незрозумілим світом._x000D_
Часу думати нема._x000D_
Прості й однозначні відповіді недоступні._x000D_
У друзів — свої заморочки._x000D_
Батьки з тобою — коли як._x000D_
А питань море._x000D_
Чому він їй подобається, а я ні._x000D_
Як написати меседж, щоб вона все зрозуміла_x000D_
і самому не підставитися._x000D_
Де б навчитися «клеїти дівчат» так,_x000D_
як уміють круті пацани._x000D_
Як не помилитися,_x000D_
коли так хочеться мати хлопця._x000D_
Чому вчитель відводить очі,_x000D_
а ти не можеш не сказати йому про все._x000D_
Чому ти не така і в тебе щось не таке,_x000D_
як хочеться, щоб було._x000D_
І чому він не такий, як у твоїх думках._x000D_
Тривоги неминучі._x000D_
І завжди є шанс, що він подарує їй квітку._x000D_
Вона запросить його в кіно._x000D_
Відчує себе і його в танці, хоч раніше_x000D_
й подумати не могла, що зможе танцювати._x000D_
Жорстокі обставини життя — ніщо,_x000D_
коли вона комусь потрібна._x000D_
Вони ще не зовсім дорослі,_x000D_
а життя береться за них на повну._x000D_
У багатьох питаннях ще не в курсі,_x000D_
але й не пасують перед ними._x000D_
Їхні історії бентежні, небезпечні, прикольні._x000D_
І тим вони цікаві.”